Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
СУС?ДИ
 
Проживши все життя в м?ст?, я не маю досв?ду того с?льського 'сус?дства', де все про вс?х знають, ? все на виду. Кажуть, там так. Дружать сус?ди, чи воюють, то вже ?нше, але в сел?, начебто, не схова?шся.
Живучи в мегапол?с?, у великому будинку в ритм? сучасного життя зтика?шся з сус?дами х?ба що в л?фт? чи з приводу неспод?ванки у вигляд? мокрих плям на стел? (чи сус?ди тебе згадають з под?бного приводу). Зв?сно, ? так?, про яких не забудеш, бо ?хн? звуков? спецефекти не дають спокою н? вдень, н? вноч? - то молодь докону? голосною музикою, то компан?я алкаш?в з'ясову? стосунки, а то просто нагор? росте дитинка чи к?лька, ? верещать вони та гамселять п'ятами по п?длоз? (тво?й стел?), що ти не можеш не в?дсл?дковувати ?хн?х пересувань.
Купуючи квартиру, неодм?нно поц?кавляться, яких сус?д?в ма? продавець. Н?кому не хочеться за сво? грош? купити проблему (а бува?, продають саме через те, що несила вже боротися з отим сус?дством). Покупц? позитивно реагують на в?дпов?дь, що поруч живуть пристойн? люди, л?тня тиха бабуся, або тверезо? повед?нки подружжя, чи молода пара з д?тьми. Дуже вт?ша?, якщо сус?ди л?кар? - життя непередбачуване...
Але загалом не ма? великого значення, хто там за ст?ною - аби не заважали та не турбували. Бо переживши за робочий день тисняву м?ського транспорту, р?зн? виробнич? проблеми, чергу в крамниц?, знову транспорт з т?сним сп?лкуванням ?з одноплем?нниками, а чи тягнучку вулицями м?ста за кермом власно? авт?вки, людина хоче переступити р?дний пор?г, замкнути за собою двер? та бачити х?ба що найближчих (а то й в?д тих в?дпочити з пультом перед телев?зором чи з газетою у каб?нц? в к?нц? коридору).
Метушливе м?ське життя не дуже налаштову? на прагнення додаткових контакт?в з сус?дами, ход?ння один до одного в гост? (х?ба що по склянку муки, коли вже т?сто вчинене, а власно? не вистачило), на сп?льне святкування ?менин та гру в лото за круглим столом. Хоча ?сну? думка, що хорош? сус?ди - кращ? за поганих родич?в. ? з ними треба п?дтримувати нормальн? стосунки 'на випадок чого'. Бо хто ж першим побачить, стоячи б?ля л?фту, що з-п?д тво?х дверей тече вода? Хто битиме на сполох, коли раптом пом?тить в?дкрит? двер? та зламан? замки? До кого ти проситимешся пересид?ти годинку, поки прийдуть тво?, коли дорогою згубиш ключ?, чи просто не знайдеш то? 'но-шпи', як конче треба?
Але все ж таки вираз 'мо? сус?ди - моя с?м'я' - вже нечасто почу?ш. Чи вже сит? люди колишн?ми комуналками (хоча з нового покол?ння мало хто це пам'ята?), чи й справд?, так? втомлен? в?д сп?лкування поза р?дною фортецею, що мр?ють лишень сховатись за брамою ? н? про що зовн?шн? не думати. Х?ба що слухняно жувати те, що пропону? 'т?л?к', вважаючи себе господарем ситуац??, бо ма?ш пульт, тобто, за бажання, можеш м?няти канали чи зовс?м вимкнути. А що там за ст?ною - та хай йому грець.
Я не намагаюсь аг?тувати за братання поверхами чи п?д'?здами, штучн? заходи з перезнайомлювання ус?х сус?д?в чи примусовий вив?д на суботник по благоустрою прибудинково? територ??. Хоча, з дитинства ще пам'ятаю т? суботники, коли батьки зм?тали зимове см?ття, скопували невеличк? пал?садники поп?д в?кнами та садили кв?ти, б?лили дерева та бордюри тротуар?в, ми допомагали, чим могли, ? дв?р набував вигляду ошатного, святкового та затишного. А ще - ставав р?дн?шим. ? люди зближувались. Бо сп?льна праця не за грош?, а для задоволення свого та сво?х д?тей - то таки ц?кавий моральний феномен.
Може, десь ?накше. В Ки?в? - х?ба що окрем? генетично аграрн? особи знаходять поп?д в?кнами багатоповерх?вки клаптик земл? два на три метри ? закв?тчують ?х на св?й смак у сво? задоволення. Але - одноос?бно.
?нш? часи. Я не аг?тую за 'комун?стичний труд' ? створення зразкових будинк?в силами мешканц?в, хоча, чому б ? н?? Пам'ятаю так? таблички на п?д'?здах - 'Будинок зразкового утримання'. Зараз все оплачено квитанц??ю до ЖЕКу, ? за нечищений сн?г чи неметений п?д'?зд та брудн? ст?ни швидше нар?катимуть на дв?рника чи прибиральниць, н?ж подумають домовитись ?з сус?дами та самим зробити соб? ж краще. Може, десь ?накше. Та я про велик? будинки у великому м?ст?. Зв?сно, не про ел?тн? новобудови, де теж 'за все заплачено', ? см?ття поки х?ба що в?д ?вроремонт?в, ? де ще менше сус?ди знайом? один з одним.
Вс? ц? м?ркування про в?докремлен?сть людей, як?, можливо, н?ч у н?ч сплять на в?дстан? одного метру, але розд?лен? ст?ною м?ж квартирами, виникли п?сля страшно? новини в?д мо?? знайомо?. В старому будинку 'стал?нц?', де на поверс? лише чотири квартири, м?л?ц?я з прац?вниками ЖЕКу ламала двер? ?? сус?дки. Мешканц? поскаржились на поганий запах в п?д'?зд?.
Виявилось - померла сво?ю смертю ж?нка у в?ц? до п'ятдесяти рок?в. Померла ? лежала, аж поки... До того ж, вона не була наст?льки самотня, якими бувають стареньк? бабус?, що вже давно втратили р?дних, але до тих ?нколи заходить хоч соц?альний прац?вник. Ця ж?нка мала сина, що жив ?з сво?м батьком п?сля розлучення подружжя. Дорослий син нав?дував мат?р украй р?дко, та поводилась ? розмовляла трохи дивно, н?де не працювала, хоча була осв?дченою людиною, - щось зламалося в н?й. Не пиячила, не створювала незручностей галасом. Тихо ?снувала поруч, мов привид. За несплату за комунальн? послуги ?й в?дключили воду, зда?ться, нав?ть, св?тло. Раз на к?лька дн?в вона стукала ввечер? у двер? мо?? знайомо?, та давала ?й п'ятил?трову пластикову пляшку води, п?вбатона та цукерок. ?нколи стукала у двер? ще одн??? сус?дки, самотньо? бабц?, але та ?? побоювалась, ? не завжди в?дкривала.
Моя знайома по?хала в Карпати кататись на лижах, повернулась - сус?дка не йде. День-два - нема?. Спитала ?ншу сус?дку, та не мала ?нформац??. Знизала плечима, та й занурилась ?з головою в сво? життя та роботу. Аж тут... м?л?ц?я лама? двер?...
Я не с?хильна морал?зувати, ставити риторичн? питання. Кожен м?рку? сам.
?нш? часи. ?нш? ритми. ?нша 'прийнятна дистанц?я сп?лкування'. Але, виявля?ться, ти можеш спати у метр? в?д неб?жчика, через ст?ну, ? не перейматися. Правда, ? сам можеш колись боляче напоротися на оту бажану ?зольован?сть у тисняв? великого м?ста...

(надруковано в Льв?вськ?й газет? "Високий замок",
http://www.wz.lviv.ua/pages.php?ac=arch&atid=80546
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи