Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Роздуми на французьку тему
 
Початок кв?тня т?шить нас не лише Днем гумору, але й оч?куванням чергового Весняного книжкового ярмарку 'Медв?н'. Криза кризою, але ж не в?йна, ?, як не дивно, хтось продовжу? видавати книжки, а хтось - купувати. Бо ? категор?я людей, як? звикли знаходити рад?сть в читанн?, ? не згодн? в?дмовлятися в?д ц??? необх?дно? '?ж?', частини 'культурного продукту', без якого життя втрача? улюблений смак ? н?би звужу?ться.

Нещодавно, в?дкриваючи восьмий фестиваль 'Французька весна в Укра?н?', посол Франц?? пан Жак Фор сказав: 'У нашому буремному св?т? культура дару? людин? виняткову можлив?сть протиставити ус?м сво?м негараздам при?мн?сть сп?лкування, пошук сенсу, ?нтел?гентн?сть. Коли темп життя прискорю?ться, а виклик?в, як? постають перед нашими сусп?льствами, дедал? б?льша?, культура перетворю?ться на тиху гавань, де кожен з нас може в?льно, лише за власним покликом та бажанням, отримати живильну енерг?ю. Книга, к?ноф?льм чи виставка - яскрав? моменти, як? прикрашають наше буденне життя'.

Друга половина березня була багата под?ями, як? мали в?дношення до Франц?? та французько? культури, до л?тератури. Хоч ? не вс? з? знаком 'плюс'.

В рамках Тижня франкофон?? в Укра?н? мен? пощастило познайомитися з письменницею, яка народилась в Албан??, живе в Швейцар??, захистила в Женев? дисертац?ю за темою 'Досто?вський та Н?цше як виховател?', виклада? психолог?ю, трактуючи ?? поняття через класичну л?тературу, сама пише французькою мовою в?рш? та прозу. Це Бесса М?фт?ю, дуже ц?кава людина, гарна, артистична ж?нка. Не виходить мен? з голови ?? пропозиц?я до укра?нських перекладач?в та видавц?в: 'Якщо хтось захоче перекласти та видати будь-який з мо?х твор?в, прошу. Швейцарський уряд радо оплатить переклад, у нього ? спец?альн? фонди, вид?ляються кошти на розповсюдження у св?т? швейцарсько? культури, л?тератури зокрема'.

Не буду зараз складати г?потези, з яких м?ркувань виходять видавц?, вир?шуючи для себе, чи братися за сп?впрацю з ?ноземними авторами - то не моя параф?я. Але я почитала в?дгуки видавчин? Елеонори Симоново? ('Нора-Друк'), запрошено? Гете-?нститутом на Лейпц?гську м?жнародну книжкову виставку та письменника Андр?я Куркова, котрий представляв Мар?ю Мат?ос в Париж?, в?дв?давши там заразом ? книжкову виставку.

'Укра?на в?дм?тилася сво?ю повною в?дсутн?стю на двох книжкових виставках, що пройшли одночасно в Париж? та в Лейпц?гу. До реч?, в Париж? Рос?ю презентували три окрем? державн? експозиц?? - ?м зрозум?ло, що 'книжковий престиж кра?ни' - справа державна. - Пише Андр?й Курков ? дода?, - До реч?, зустр?ч з Мар??ю Мат?ос в Париж? продовжувалася три години зам?сть заплановано? одн???. Книжок вс?м бажаючим не вистачило, але ма?мо над?ю на наступний раз'.

Т?шить те, що хоч ма?мо над?ю. Але поки що нереально, щоб наш? автори, зустр?чаючись ?з ц?кавими до нас ?ноземцями, казали: 'Якщо хтось захоче перекласти та видати будь-який з мо?х твор?в, прошу. Укра?нський уряд радо оплатить переклад, у нього ? спец?альн? фонди, вид?ляються кошти на розповсюдження у св?т? укра?нсько? культури, л?тератури зокрема'.

Сумно. Тому що, направду, нам ?, що показати св?тов?. ? соромно за нашу б?дн?сть та самод?яльн?сть, коли автор, ?дучи кудись на зустр?ч ?з читачами (зачасту власним коштом), купу? в книгарн? власну книжку, щоб залишити десь у с?льськ?й школ?, м?стечков?й б?бл?отец? чи в ?нтернат?, бо ?накше ?? там не буде н?коли.

А тепер про ?ншу 'под?ю', також дотичну до французько? культури та л?тератури: наприк?нц? березня в Ки?в? на Пейзажн?й Але? кувалдою було знесено голову пам'ятника тому самому Маленькому Принцу, який пережив свого автора, в?йськового льотчика Екзюпер?, переживе й нас ?з вами ? тих вандал?в також. Не вклада?ться в голов? варварство ? недолуг?сть тих, кому не жилося спок?йно поруч ?з таким твором мистецтва.

Оздоблена моза?кою скульптура простояла там 'аж' 4 м?сяц? та 10 дн?в! Це був подарунок Французького культурного центру укра?нським д?тям. Таких скульптур у св?т? було три - у Франц??, у США та у нас. Ф?нансували ?? створення та встановлення меценати, державн? кошти не долучалися. Але хтось краще розум??ться на крас? ? на тому, що справд? потр?бне укра?нським д?тям. Чи, може, не да? йому спати слава Герострата, який п?дпалив храм Артем?ди в Ефес?? Тож - прославився. Та й д?йсно, нав?що нашим д?тям знати, хто такий Маленький Принц? Начитаються, почнуть ставити запитання. Чи взагал? раптом усв?домлять, що доросл? люди н?чог?с?нько не розум?ють у направду важливих речах:

А може, цей окремий прояв вандал?зму ? в?дображенням глобального ставлення до культури у наш?й кра?н?? Бо ж л?тература, то не лише 'тиха гавань', але й виховання, ?деолог?я.

Соромно. Соромно перед французами та перед нашими д?тьми, як? (не забуваймо!) ? майбутн?м нашо? кра?ни. Чи не нашо??

Сумно. Але з над??ю чека?мо Весняного ярмарку та нових книжок. Попри все.


М?ла ?ванцова, письменниця, перекладач, журнал?ст

Кв?тень 2011, Дрогобич, "Майдан"
http://maydan.drohobych.net/?p=8561
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи