Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Без чернеток
 
Щось ма? трапитися в житт?, щоб людина усв?домила - не можна в?дкладати на завтра, на пот?м, на колись. Якщо ти ма?ш щось зробити - роби. ?нколи усв?домлю?ш це п?сля под?й у власному житт? (найкращ? уроки!), ?нколи все ж таки тебе вража? почуте-побачене, ? робиш висновки з чужого досв?ду. Власне, висновки р?зн? люди теж роблять не однаков?.
Ки?в здригнувся в?д страшно?, хоч ? не революц?йно?, не глобально? под?? - 24 березня в самому центр? м?ста, в 50 метрах в?д Майдану Незалежност? впритул до к?нцево? зупинки тролейбуса з дев'ятого поверха готелю 'Козацький' обрушилася частина балкону, ? цеглою було вбито молодого хлопця, випадкового перехожого, який, певне, чекав тролейбус.
Представники МВС, МНС, 'Швидка', перекритий рух транспорту, чимало журнал?ст?в та просто ц?кавих перехожих, т?ло, накрите чорним посеред розтрощених шматк?в св?тло? цегли, кров на ст?н? - н?як не по?днуються з сонячним весняним днем та завжди пожвавленим центром м?ста.
Страшно. Безглуздо. Неймов?рно. Непередбачувано.
Поки що особу загиблого не встановлено. Кажуть, чолов?к рок?в 20-25. З'ясовують контакти. Представники готелю не коментують. Можливо, ? знайдеться формальний винуватець. Але в будь-якому випадку, людину вже не повернути - так сп?впало.
Чимало р?зних висновк?в буде зроблено по обговоренн? ц??? под??. Не ходити близько до буд?вель нав?ть коли давно з?йшов сн?г та л?д. Ходити в шолом? чи в касц?, бо н?хто не зна?... В усьому винн? м?ська влада, комун?сти (бо будинок 1983 року), помаранчев?, б?ло-блакитн?, ол?гархи, дорожн? служби чи ще хтось. Але людини вже нема?. Молодо?. У яко? ще все було попереду. ? страшно уявити горе родини, ? ?м байдуже, ск?льки жертв зн?мають сьогодн? щодня автошляхи, алкоголь, кур?ння, рак чи порушення правил техн?ки безпеки на виробництв? - ?хн? горе раптове, безглузде, ? не можна його пояснити...
Ми ще не зна?мо, хто в?н ? як жив, про що мр?яв, кого кохав ? що збирався, але не встиг, зробити. Сьогодн?. Завтра. Ц??ю весною. В цьому роц?.

? приходить на думку банальн?сть - для кожного заготовано власну 'цеглину', яка чека? на нього на одному з дах?в. ? н?хто не зна?, коли вона з?рветься. А може - просвистить ? лишень зачепить, н?би попередивши. Тод? перехрестишся - мабуть, це ще не вона. Колись мен? довелося пережити под?бне 'попередження'. З тих п?р, переосмисливши сво? життя, я живу без чернеток. Не в?дкладаючи на пот?м. Бо можеш не встигнути. Я не люблю лозунг?в та закличних ?мператив?в. Вважаю, що людина ма? право вибору. Але уяв?ть - якби ви опинилися в ту мить у тому м?сц? - ск?льки б незавершених справ залишилось? Ск?льком людям би ви не встигли сказати щось важливе? Просто подумайте - може, направду, треба жити без чернеток? ? рад?ти кожному дню. Бо життя не перепишеш ? не в?дкладеш на пот?м. Воно в?дбува?ться тут, зараз ? по-справжньому.

PS: лишень сформулювала сво? думки з приводу ки?всько? трагед??, як почула в новинах про майже таку саму драму, що сталася т??? ж доби, але вноч? в Донецьку - на голову двадцятир?чному хлопцю впав 'бетонний дашок над п?д'?здом'. Людина загинула на м?сц?. Знову МВС, 'Швидка', журнал?сти, очевидц?, нар?кання на комунальн? служби. Знову нема? винних. ? людини нема?. Ще одне горе для ще одн??? родини. ? вже н?чим не зарадиш. 'Парний випадок'. Уяв?ть, ск?льки ц? хлопц? хот?ли, але не встигли зробити. Чомусь ще був не час, а щось в?дклали на пот?м.
Хай упоко?ть Господь ?хн? душ?.


М?ла ?ванцова - письменниця, перекладач, журнал?ст.

Березень 2011, Льв?в, "Високий Замок"
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи