Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
НАЗАД ДОРОГИ НЕМА?...
 
Анекдоти про дурненьких б?лявок за кермом вигадують чолов?ки - це дозволя? ?м все ще в?дчувати себе 'господарями ц??? територ??'. ? ми нав?ть теж см??мося - нехай рад?ють, але також розум?ють, що нас це не обража?, бо це - не про нас!
Ще й надто - ми сам? розпов?да?мо ?м про р?зн? безглузд? ситуац??, що сталися з нами в дороз?, на парковц?, на заправц?. Нехай рад?ють та все ще 'в?дчувають себе...'.
Але при цьому ми також розпов?да?мо, з якою грац??ю ми вийшли з тих ситуац?й. Проявивши км?тлив?сть - самост?йно. Чи з допомогою ?нших чолов?к?в, як? завжди готов? виручити ж?нку-вод?я (про яку щойно сам? розпов?дали анекдоти). Хто ж в?дмовиться в?дпов?сти на щирий заклик: 'Мужчини, (хлопц?, панове, джентльмени!) Допомож?ть д?вчин?! (ж?нц?, пан?, лед?, блондинц? врешт?-решт!)' та на визнання ?хнього пр?оритету: 'Ви ж краще на цьому розум??тесь! (я в цьому поки що не дуже...)'. На щиру посм?шку, на закушену нижню губку, на оч?, що з розкаянням дивляться в небо чи з над??ю на нього, такого компетентного...
Адже насправд?, мало хто з нас може самост?йно зам?нити проколоте колесо чи зна?, що там п?д капотом, як воно назива?ться, для чого служить, ? як взагал? все це працю?. Так, ми 'юзери'. Тобто - користувач?. Ми користу?мося моб?льним телефоном, м?крохвильовою п?ччю, комп'ютером, автомоб?лем, знаючи, що саме треба натиснути (повернути, ув?мкнути), щоб отримати бажаний результат. Адже нав?ть на курсах вод?ння зараз техн?чну частину практично не вивчають. Там готують не механ?к?в, а вод??в. ?снують станц?? техобслуговування, пункти шиномонтажу та... окрем? чолов?ки, як? це знають ? вм?ють. Окрем? - бо чимало сучасних вод??в-мужчин теж отримали права, зак?нчивши т? сам? курси, що й ми.
Ми живемо в епоху залежност? користувач?в в?д спец?ал?ст?в. Але, справд?, почува?шся впевнен?шою, коли твоя улюблена машинка, повернувшись до тебе з рук цих спец?ал?ст?в, пройшовши д?агностику, техобслуговування, зам?ну масла, кол?с, ф?льтр?в, лампочок ? т.?н., поверта?ться до тебе з посм?шкою та оновленим ще на якийсь пер?од запасом м?цност?. Зв?сно, це кошту? грошей. Але воно того варте. Тому що машина - це не просто аксесуар чи зас?б пересування. Це також ? друг, ? член родини, ? те, що може врятувати тебе в небезпечну хвилину, чи навпаки - п?двести. А техн?чний стан автомоб?ля - це ще й р?вень тво?? безпеки. ? не лише тво??.
Коли я починала самост?йно керувати машиною, под?лилась ?з батьком (вод??м з дуже сол?дним стажем) сво?ми та?мними побоюваннями: 'Ой, мен? зда?ться, що найстрашн?ше - обламатися десь за м?стом, ? не знати, що з цим робити...'. На це я отримала, як мен? зда?ться, мудру в?дпов?дь: 'Найстрашн?ше - вбити людину. Решту можна виправити'.
Назад дороги нема? - ж?нки с?ли за кермо. При тому - масово. Це значним чином зм?ню? ?хн?й спос?б життя, самов?дчуття ? нав?ть психолог?ю. Мо? машини мене виховували. Я точно знаю, чого мен? довелося позбутися та що 'допрацювати' в соб? п?сля переквал?ф?кац?? з п?шохода на вод?я. Наприклад, я стала доводити справи до к?нця, хоча ран?ше багато чого кидала, захопившись ?де?ю, а пот?м охолонувши. Моя перша машина, в як?й я почала ?здити сама за кермом, привчила мене до того, що важливо не '?хати', а 'до?хати'. Тобто - досягнути мети (хоча зараз, коли керування авт?вкою мене давно не напружу?, я люблю по?здити ? просто так, щоби п?дняти настр?й або щось обм?ркувати).
Я н?коли не забуду свою першу по?здку на дачу - сама в машин?, н?кого спитати, нема? на кого спод?ватись, навчання позаду, дал? школа життя. Але це МОЯ МАШИНА! ? я - ?ДУ! Мен? страшно. ? вся в?дпов?дальн?сть за результат - НА МЕН?! Вчепившись у кермо сп?тн?лими долонями, напружено дивлячись на трасу, жахаючись величезних машин, що летять назустр?ч або обганяють мене, в?дчуваючи стук?т серця у горл?, я... на всю горлянку сп?ваю п?сень. Щоб не так страшно було. А до?хавши без пригод до м?сця, завмираю, все ще вчепившись у кермо, пот?м нахиляюсь ? чмокаю те кермо: 'Дякую, подружко! Ми це змогли!'
Пройшло немало рок?в. У мене ?нша машина. Я й сама вже ?нша. Я не уявляю себе без авт?вки. Багато чого зм?нилося в мо?му житт?. ? нев?домо, чи досягла б я певних сво?х вершин, коли б не привчила мене та перша, проста, недорога ? таки важка в керуванн?, машинка до самодисципл?ни та в?дпов?дальност?, до необх?дност? не '?хати', а 'до?хати'. Та ще й живою-здоровою.
Назад дороги нема? - ж?нки с?ли за кермо. Нехай вистача? ?м сил, духу, знань та терп?ння! Нехай не схибить ?хня реакц?я, нехай будуть завжди б?ля них Ангели-охоронц?, а також допомагають чолов?ки, як?, без сумн?ву, 'все ще господар? ц??? територ??'!

 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи