Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Про десять країн, до яких доторкнулась душею Ірен
(огляд книги «Мандрівки без сенсу і моралі»)
 
Відповідальна річ – давати поради щодо читання книжок. Адже смаки до «паперової кухні» так само різняться, як і смаки кулінарні. Та все ж таки наважуся дати пораду тим, кого привабить обкладинка, з якої помахує рукою жінка, сидячи на летючому килимі. Почніть не з читання книги Ірен Роздобудько, а з розглядання ілюстрацій! Тридцять дві кольорові фотокартки з коментарями – це вже дайджест того, про що ви прочитаєте згодом у книзі спогадів про десять країн із тих, де їй довелося побувати.
Близько знаючи авторку, важко уявити, як вона слухняно ходить у групі, слухає гіда, фоткає пам’ятники, поводиться, як усі. Чи то вже письменницьке, чи нездоланне дитинне в її характері – але всередині тихої, тендітної, ввічливої і передбачуваної на перший погляд жінки до пори ще тримається стиснутою якась пружина. Але настає мить, і, як у дитинстві, вона, озирнувшись на всі боки обережно перелазить через огорожу і перетворюється на одну з фігур збирачів рису в Малайзії. Чи мандрує нічним Вашингтоном за якимось своїм внутрішнім компасом до Капітолію, щоб мати власні спогади, нехай це навіть переляк від щурів у нічному парку. Але чи кожен турист може пригадати, яким він побачив нічне небо, лежачи на величезному газоні між білою спорудою Американського Парламенту та високою стелою в оточенні прапорів штату?
Читаючи книгу, ви ще не раз повернетеся до кольорової вставки, щоб підкріпити враження. Книжка написана простою мовою, і здається, що ми просто завалилися з авторкою на диван, обклалися фотоальбомами, і вона бере навмання один з них і коментує. При цьому, відкрию вам секрет, байдуже, в якому порядку ви братимете до рук ці «альбоми». Зізнаюся, я так і зробила – почавши з передмови, а потім першого розділу про Фінляндію, не втрималася і перечитала останню сторінку – «Зміст». А потім навмання пішла подорожувати з Ірен, котрій усе цікаво, сама обираючи порядок «відвідування» країн, запропонованих авторкою.
Фінляндія, Швеція, Хорватія, Єгипет, Малайзія, Греція, Чехія, Америка, Ізраїль та Мальта, відкриються вам у будь-якому порядку - Ірен щиро і щедро ділиться з читачами своїми версіями-здогадками від побаченого. Хтось зможе порівняти її описи із власними враженнями, хтось – підігріти ними свою мрію побувати у давно жаданих місцях, а комусь у душу западе зернятко нової мрії.
Адже направду, прочитавши ці дорожні враження письменниці та журналістки Ірен Роздобудько, розумієш, що не такий вже й великий наш світ, і що люди – кругом люди. І в кожній країні є, чому здивуватися, є чому повчитися. І виникає бажання скуштувати фінського повітря, яке можна «а) наливати у склянку і пити, б) нарізати шматочками, мов прозоре лимонне желе, в) прикладати до ран (у тому числі і душевних)!» І хочеться погладити по голові дев’ятисантиметровий пам’ятник хлопчику-сироті, що стоїть на одній із площ Стокгольма і втілює до всього ще й історію непростих стосунків між монархом та скульптором. Хочеться поласувати хорватськими креветко-раками «шкампіями», посидіти на підвіконні разом із Пеппі у шведському містечку дитячих казок Юнібакен, якого немає на мапі, хочеться постояти на Карловому мосту в Празі та загадати бажання…
Марна трата часу – переказувати книжку про подорожі. Скажу лишень, що в кінці кожного розділу авторка на додачу дає рецепт приготування якогось національного блюда та короткий список видатних вихідців з цієї країни та їхніх заслуг перед людством. Бо вважає, що «всі ознаки рідної землі зберігаються у творчості чи житті її геніїв і героїв, де б вони не жили потім».


 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи