Предыдущая   На главную   Содержание
 
Вона йому: "Гамбатте, кудасай!" В?н ?й: "Дякую!"
 
http://www.wz.lviv.ua/articles/95280 (газета Високий Замок)

На перехрест? двох вулиць неподал?к в?д мого будинку нещодавно поставили новий здоровенний щит. На ньому зображено середнього в?ку стомлену ж?нку з хустинкою на голов? та кувалдою на плеч?. Згори великими л?терами рос?йською мовою написано: ПОРА НА ОТДЫХ! А знизу (як на реклам? цигарок та алкоголю) рядок припису: НАДМ?РНА ПРАЦЯ ПРИНИЖУ? ЛЮДСЬКУ Г?ДН?СТЬ.
Цей б?гборд встановлено на кошти та на замовлення туристично? агенц?? - прийшов сезон масових в?дпусток, ? треба поворушитися, щоби привабити нових кл??нт?в та заробити. ? начебто, все правильно - людей закликають зупинитися у виснажливому буденному труд? та згадати, що 'в?д роботи кон? дохнуть', схаменутися ? дати соб? можлив?сть в?дпочити.
Ця реклама д?йсно в?др?зня?ться в?д уже звичних заманливих курортних кра?вид?в, як? у багатьох наших сп?вв?тчизник?в викликають лише скептичну посм?шку. Тепер х?д пабл?шер?в торка?ться внутр?шньо? струни, особистого, ман?пулю? глядачем, д?? на св?дом?сть та п?дсв?дом?сть обравши х?д 'в?д протилежного'. А ще зач?па? поняття г?дност? та змушу? замислитися. Ц?каво б за результатами сезону спитати у кер?вництва т??? компан??, чи був ефект в?д недешевих у Ки?в? б?гборд?в. Хоча, зрозум?ло, що ?хня ц?на закладена у варт?сть пут?вок.
Але щось мене у тому плакат? непоко?ть, хочеться пом?ркувати - ? про працю (?? причини та насл?дки), ? про поняття надм?рност?, ? про ту саму Г?дн?сть, хоча непросто це зробити у стислому обсяз? статт?.
Праця. Кажуть, щаслива людина вранц? з рад?стю ?де на роботу, а ввечер? рад?сно поверта?ться додому. Мабуть, та щаслива людина теж втомлю?ться. Але до того ж ма? почуття задоволення в?д процесу, в?д стосунк?в з колегами, в?д результату чи просування до нього. ? прекрасно, якщо цей результат - не лише певна к?льк?сть банк?вських купюр. Хоча, коли викону?ш роботу безоплатно - то вже хоб?. Найщаслив?ш? люди т?, хто зм?г по?днати хоб? з роботою. Тобто, отримують грош? на прожиття з того, що й безкоштовно робили б залюбки.
Але чи багато ви зна?те таких людей? На жаль, превелика б?льш?сть наших сп?вгромадян сунуть уранц? з похмурими обличчями в набитому транспорт? на роботу, а ввечер?, мов вичавлен? лимони, додому. Чому? Нав?що? Та бо ж треба годувати-одягати д?тей, себе, родину! Потр?бн? грош?. ? важко засуджувати людину, що йде на службу, бо мусить. Адже вона ма? почуття обов'язку перед близькими, трудиться ? заробля? соб? на хл?б чи на хл?б ?з маслом.
Г?дн?сть. Багато хто п?сля розвалу Союзу з?ткнувся з проблемою неможливост? прогодуватися з? свого фаху та диплому. ? величезна к?льк?сть людей з осв?тою, з? вченими ступенями моталася 'челноками' по закордонах, ?шла в 'зароб?тчани', стояла на базарах. Хтось перебув важк? часи ? вирвався, знайшов ?нше застосування сво?м знанням та енерг??, хтось так живе ? дос?. Але ж вони працюють, а не крадуть, не вбивають, не жебракують. Не лежать удома на диван?, проголошуючи, що г?дн? кращого, а кра?на ?х зрадила ? не може прогодувати. Я знала чимало таких людей (?з радянськими дипломами та з?рочками на погонах), як? вважали за приниження братися за чорну роботу. За оту саму 'надм?рну' роботу, яка 'принижу?'. Бо горд?. ? гордо лежали на диванах, а хтось негордий годував ? ?х, та ?нших член?в родини. Або ? ?нший вих?д - запити. Тод? й менше дума?ться про ту г?дн?сть.
Надм?рн?сть. Навряд у салоган? на щит? малося на уваз? те, що хтось пересиджу? зайв? п?вгодини в контор? по зак?нченн? робочого дня. Це поняття саме ? наст?льки суб'?ктивним, що шукати об'?ктивност? в обговорюванн? теж важко. Де т? норми - ск?льки людин? треба грошей, ? ск?льки ?й задля цього треба працювати?! Та й люди р?зн? - комусь ? два дн? на тиждень втома, а хтось тягтиме сво? ярмо роками без вих?дних та в?дпусток, хоч ти його й зупиняй. 'Трудогол?ки', в?дпов?дальн? люди, люди старо? закваски, як? не звикли любити та жал?ти себе. Бо таке ?хн? виховання. Та й п?сня колись була: 'Раньше думай о Родине, а потом о себе:' Може, тепер та 'Род?на' зам?нилася на 'родина', ? в?дпов?дальн?сть за с?м'ю змушу? людину крутитися, а в?дпочинок знову зника? десь за обр??м: Зв?сно, пот?м та перевтома л?зе хворобами, ?нсультами, роздратован?стю вдома та на робот? - в?дпочивати таки потр?бно.
Але, як на мене, все одно кожен вир?шить це для себе сам. Принаймн?, коли я бачу борд, де елегантно завуальовано фразу: 'Т?тко, ти вже схожа на коняку, зупинись, згадай про г?дн?сть та купи у нас тур по ?вроп?!' - реакц?я у мене виника? протилежна. Хоча б тому, що я почуваюся господинею свого життя. ? сама вир?шую, ск?льки, де, як та нав?що мен? працювати. Тому що г?дн?сть моя завжди при мен?, нав?ть, якщо я оберу в?дпочинок на дач?, а не на екзотичному узбережж?. Нав?ть, якщо цим в?дпочинком стане книжка в гамаку, приготування окрошки чи обприскування кущ?в троянд у мо?му кв?тнику. Хоча проти подорожей я теж н?чого не маю. Як ? проти гармон?йно? розстановки в житт? роботи та в?дпочинку. Я проти ман?пулятор?в. Хоча, вони, бачте, теж сумл?нно роблять свою роботу, коли ?нш? в?дпочивають. А може, то й не поганий плакат - нагаду? нам про необх?дн?сть ?нколи розслабитися.
Але якщо, проходячи б?ля нього, дитина попросить вас пояснити, що таке 'Г?дн?сть' ? до чого там 'надм?рна праця' та турф?рма - що ви ?й скажете?

 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи