Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
Н?Ч СВЯТОГО ВАЛЕНТИНА
 
 
  
 

?нга, виснажена 'святкуванням' ? з ?диним бажанням швидше д?статися дом?вки, щоб упасти ? заснути, прислухалась. Прислухався ? Юр?й.
- Ти н?чого не чу?ш? - спитав в?н, зазирнувши в оч? ж?нц?.
- Н?, - збрехала вона, з?тхнула ? поправила волосся на лоб?.
Збрехала, бо пречудово чула, як з обох бок?в за ст?нами ?хнього маленького готельного номера на тих?й вуличц? б?ля Золотих вор?т долинало ритм?чне рип?ння л?жок - святкування Дня Закоханих було у розпал?.

Через годину вони все ще були разом. ?нга ?нколи нишком позирала на годинник, щоб Юр?й не пом?тив ? не образився, та в?н, теж втомлений, але захоплений сп?льним поривом, наче не в?дчував плину часу. Стр?лки наближались до одинадцято?. Вона подумала, що попереду довга дорога додому н?чним промерзлим м?стом.

Ще за годину вони так само лишались у номер?. Рип?ння зл?ва затихло. Справа ?нколи повторювалось, перем?шуючись ?з реготом, бахканням корку в?д шампанського ? дзеленчанням бокал?в.
'Весело ?м!' - подумала ?нга, ловлячи себе на тому, що ?й, наче, теж не сумно. Проте, здача до друку наступного номеру журналу, ?нтерв'ю на телебаченн?, автограф-сес?я в книжков?й крамниц?, виступ у б?бл?отец? перед шанувальниками ?? творчост? злилися в пот?к безупинних справ останн?х дн?в, що зм?нювались н?чним писанням вдома за ноутбуком, ? п?д к?нець тижня геть виснажили ??. А тут ?ще ця оч?кувана, хвилююча ? така нестандартна зустр?ч! Обо? поз?хнули ? разом розсм?ялися.
- Вибач, я тебе зовс?м за?здив! - сказав Юр?й ? винувато опустив оч?.
?нга мовчки знизала плечима.
- Господи! Як швидко сплинув час! Ще п'ять хвилин - ? к?нець Валентину! - нарешт? усв?домив реальн?сть Юр?й.

В?н ходив туди-сюди невеличкою к?мнатою, викликаючи по телефону такс?.
- Через десять хвилин б?ля готелю? Б?лий Шеврол?? О'кей!
?нга в?двернулась до в?кна, п?дфарбувала губи, дивлячись у маленьке люстерко, а пот?м п?дтягнула колготки на ноз? ?: раптом почула тр?ск - зграя стр?мких стр?лок кинулася вниз до кол?на в?д прорвано? н?гтем д?рки. ?нга у розпач? зиркнула на Юр?я, посмикала сп?дницю нижче ? повернулася до мужчини недефектним боком.
В?н д?став гаманець, в?драхував грошей, склавши на стол? стопочку купюр по п'ять та десять гривень.
- На такс?, думаю, вистачить, - промовив в?н, вигр?б на стол? з купи п?дсохлих рудих шкурок ?дину ще не скривджену мандаринку ? простягнув ж?нц?.
?нга знизала плечима, кивнула, але останнього плоду не взяла. Вона замотала шию пухким шарфом, просунула руки в рукава подано? дублянки. Не заст?баючись, взяла свою сумку та пакет ?з паперами, озирнулась на Юр?я.
- Я тоб? такий вдячний! Зв?сно, втомились обо?, але, згодься, день прожито не марно!
- Зв?сно. Я теж тоб? вдячна! Вибач, справд? трохи за?жджена. Н?ч уже:

Коли вони проходили повз адм?н?страторку на ресепшен?, ?нга пом?тила ?? блискавичний погляд ? скривлен? в нещир?й посм?шц? губи - мабуть пом?тила купу стр?лок з-п?д сп?дниц?.
'Та хай ?де до д?дька! ? чого це я маю соромитись?! Це ?? не обходить!' - подумала ?нга, але таки в?дчула ус??ю втомленою шк?рою прощальний погляд дами, котра мусила сид?ти у День Закоханих на робочому м?сц?, та ще й на якому!
Юр?й в?дчинив дверцята Шеврол?, ще раз подякував ?нз? за зустр?ч. Вона с?ла поруч ?з вод??м, пот?м повернулась назад ? поклала пакет та сумку на задн? сид?ння. Скептичний погляд таксиста теж не обминув ?? стр?лок, що вже спустилися до самого кол?на.
'Та йд?ть ви вс? п?д три чорти!' - втомлено подумала ?нга, все ж в?дчувши певну незручн?сть.
- Вона назвала вод??в? вулицю свого в?ддаленого району, з?тхнула ? зручн?ше вмостилася на сид?нн?, закутавши кол?на дублянкою.
Музика з приймача заколисувала ??, нав?ваючи як?сь розмит? спогади, вод?й не ч?плявся з розмовами, ?нга пливла у нап?всн?, мр?ючи нарешт? д?статися свого л?жка.

- Ой! Прошу, тут зупин?ть, будь ласка! Б?ля супермаркету! - неспод?вано вигукнула вона за квартал в?д дому, - Зовс?м забула - холодильник порожн?й. Треба чогось купити. Добре, що ?снують ц?лодобов? магазини!
Вод?й двозначно хмикнув, зупинив авто, ?нга д?стала з кишен? гривн?, що в?драхував Юр?й на такс?, в?ддала вод??в?, знову повернулась, блиснувши кол?ном, витягла з заднього сид?ння сво? реч?, побажала на все добре ? вийшла.
У кол? л?хтарного св?тла мерехт?ли сн?жинки, на вулиц? не було н?кого, лише б?ля магазину гомон?ла компан?я молод?. Раптом зимову н?ч роз?рвали постр?ли петард, ? р?знокольоров? блискавки злет?ли у небо.

Коли о перш?й годин? вона тихенько, щоб не збудити доньку, зайшла до квартири, поставила на ст?лець пакет ?з ?жею, свою сумочку та пакет ?з паперами, заграв моб?льний.
- ?нго! Ти вже вдома? Що ж ти не телефону?ш, як до?хала? А я прийняв душ ? таки випив чарку коньяку. Лягатиму вже. Бо втома нелюдська. ? як ви, ж?нки, витриму?те таке життя?! Слухай, я порахував - ми ж с тобою десять годин пропрацювали! Оце так команда! Зв?сно, що треба буде перечитати сценар?й на св?жу голову, але то я вже вдома. Я переглянув, але око замилене, та й сил вже нема?. Завтра л?так об одинадцят?й. Поки ще до Борисполя д?станусь. Слухай, ти така молодчина! Вибач, що приперся на Валентина, мабуть, з?рвав тоб? якусь романтику, будеш тепер там виправдовуватись: Але - 'А ля гер, ком а ля гер!' - ти ж зна?ш умови контракту! Ну, бувай! Ти - проф?! У нас все вийде!
- Дякую, - посм?хнулась, ?нга, притулившись до ст?ни коридору, ? так ?й було тепло й затишно вдома, у дублянц?, що оце упасти б прямо тут ? заснути:
'От ? свято минуло, - подумала вона, - Коли там, сказав, знову прилетить допрацьовувати? Хоч би не Восьмого:'


6.03.08
Письменниц? та чудов?й ж?нц?
?рен Роздобудько присвячу?ться
?з вдячн?стю за ?дею.
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи