Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
СПОСТЕР?ГАЧ,
або ТАБЛИЦЯ СКАРАБЕ?ВА
 

Не однозначно в сво? п'ятдесят ставився Володимир Скарабе?в до нових реал?й пост-радянського життя. Не вс? явища йому подобались, хоча старим в?н себе ще не вважав ? бурчати не любив, принаймн?, вголос. Хоча - зачасту ловив себе на роздумах. А кому це шкодить? Д?литься людина сама з собою думками з р?зних привод?в, оц?ню? явища, обм?ркову?, що в них хорошого, що поганого.
Може, м?ркував в?н не вголос сааме тому, що поговорити було н? з ким. На служб? робота за комп'ютером потребувала зосередженост? - не до розмов, близьких друз?в не було, с?м'? теж - син по?хав навчатись до Польщ?, там ? роботу знайшов. З дружиною Володимир майже десять рок?в, як розлучився - тихо, безкровно, не надто шкодуючи. З тих п?р одного разу т?льки й зустр?лись - на похорон? колишнього друга с?м'?. Роз?йшлися дор?жки, як то кажуть. Прожили сво?, сина виростили ? розпрощалися.
Тож душевно поговорити було н? з ким. Але це не надто засмучувало Володимира. В?н знаходив соб? розвагу в книжках, в перегляд? телев?з?йних передач (ще один плюс сучасного життя - к?льк?сть телеканал?в така, що й не охопити), в прогулянках до л?су по гриби, а ще знаходив задоволення в нечастих, але ретельно п?дготованих теор??ю по?здках м?стами та м?стечками Укра?ни, як? не кричать з буклет?в турф?рм, закликаючи ?ноземц?в, але ц?лком варт? уваги турист?в.
Скарабе?в любив книжки. Деф?циту в них, як колись, уже не було. Ще одн??ю його при?мн?стю були прогулянки на книжковий ринок р?дного м?ста на Петр?вц?, де можна блукати хоч ? увесь вих?дний день, перебирати книжки на розкладках, розпитувати продавц?в, щось купити для душ?, а ще можна розглядати соб? под?бних.
Перечитавши багато видань ?з психолог??, Володимир вважав себе знатоком людей та ?хн?х звичок, ум?в здогадуватися про прихован? мотиви вчинк?в, прислуховувався до нап?втон?в, приглядався до поз, жест?в, м?м?ки, та, виходячи з прочитаного, метикував, що саме за всим цим сто?ть. Любив в?н спостер?гати та м?ркувати дедуктивно про якусь людину, зачепившись за окрем? детал? ?? образу. Н?, не в Шерлока Холмса грався наш герой ? не злочини розплутував, просто так розважався - з ц?кавост? домалювати до черевика його хазя?на. Треба ж чимось заповнювати це життя, коли вже ти живий?

Ще одне нове явище нашого життя - величезн? супермаркети - Володимир оц?нював позитивно, хоча й розум?в психолог?ю торг?вл?, закладену в цю структуру. Розум?в, що зайшовши туди по хл?б та молоко, н?коли цим не обмежишся, а рука потягнеться сама ще по щось, чим замилувалось око. Усв?домлював в?н ? хитр?сть в одв?чному деф?цит? кошик?в на користь в?зочк?в, як? сам? провокують набрати товару чим б?льше, п?дступн?сть прозорих в?трин з ?жею та стелаж?в, де можна помацати та вибрати будь-який товар, одв?чно бадьоро? музики, що луна? там ц?лий день, впливаючи на настр?й покупц?в та надихаючи зробити при?мн?сть соб? або ще комусь. Зрозум?лим був йому також 'останн?й акорд' стелаж?в з р?зним солодким та жувальним др?б'язком вже б?ля каси, куди тягнеться рука нав?ть у дорослого, не кажучи вже про малечу, що нудиться в черз?.
Кр?м того, супермаркети давали Володимиру можлив?сть, рухаючись з в?зочком м?ж рядами товар?в, непом?тно спостер?гати за людьми, ?хньою повед?нкою, реакц?ями, домальовувати в сво?й фантаз?? ?хн? ?стор??, поповнюючи таким чином власну в?ртуальну 'Таблицю Скарабе?ва' - таку соб? типолог?ю соб? под?бних.
?нколи у нього виникало бажання посид?ти тут день-два за касою чи хоча би поговорити з д?вчатами-касирками про те, як наповнення в?зка в?дображу? сутн?сть покупця. Але касиром йому не бути, а д?вчата навряд чи спокусяться пропозиц??ю немолодого чолов?ка посп?лкуватись на виробничу тематику, бо п?д к?нець зм?ни ?х вже, мабуть, нудить в?д покупц?в, ?хн?х в?зк?в та й в?д весело? музики теж. ? навряд чи касирки, б?льш?сть з яких при?хала до столиц? на зароб?тки, надто переймаються питаннями психолог??, хоча миттю визначають р?вень статк?в покупця за його 'споживацьким кошиком'.
Тож Володимир обмежився самост?йними спостереженнями. Деяк? з них викликали посм?шку, ?нш? - сумне з?тхання. Наприклад, одного разу в?н пом?тив, як дв? молод? яскрав? ж?нки, ?дучи назустр?ч одна одн?й, митт?во зустр?лись очима, а пот?м так само митт?во зиркнули в чуж? в?зки, прикинувши, напевне, р?вень наповненост? гаманця сво?? в?зв? або ?? покровителя. Пот?м Володимир уп?знавав так? ж сам? погляди ? б?ля кас, ? через скло авт?вок, коли д?вчата, кермуючи в?д супермаркету, митт?во оц?нювали марку ? варт?сть машини, зиркнувши на даму в зустр?чному авт?. Щось накшталт гри 'А ти що за одна?'
Спостер?гав в?н також с?мейн? закупи, коли чолов?к ходить паном, вибира? вина, сири, балики, а дружина, взявши з полички ж?ночий журнал, боязко зазира? йому в оч? - 'Можна?' Або як ?нший голова с?мейства, котрому от-от розплачуватись на кас?, раптом влаштову? рев?з?ю обраному ? позбавля?ться лишк?в на останньому рубеж?.
Не раз придивлявся Володимир, як пари розраховуються на кас?, та робив висновки про ?хн?й с?мейний стан. В?зочки з нечисленими, але вишуканими продуктами, готовою ?жею, нар?зкою сиру та балик?в, баночкою ?кри, фруктами, пляшкою дорогого вина чи коньяку (чи того й ?ншого) в?н не став би в?дносити до закуп?в для вечер? с?мейного типу. Швидше за все, передбачалася трапеза при св?чках ?з вза?мнопри?мним продовженням, що згодом п?дтверджував маленький пакетик, взятий мужчиною з? стелажу прямо б?ля касирки.
Таким чином банальний для когось пох?д до супермаркету давав нашому герою ст?льки житт?вого матер?алу, що ? до к?нотеатру ходити не треба. Одного разу у Володимира виникла думка, що уважне спостереження за ж?нкою, котра наповню? св?й в?зок у супермаркет?, може стати доленосним, адже проникнення в та?нство закуп?в може розпов?сти про людину набагато б?льше, н?ж розглядання попутчик?в у маршрутному такс? дорогою на роботу. ? зажевр?ло у нього бажання поспостер?гати вже не для поповнення 'таблиц?', а, можливо, з дальн?м приц?лом на сп?льну стар?сть. Хто зна??.. Адже простий металевий в?зок може ст?льки розпов?сти про свою тимчасову хазяйку - про р?вень ?? доход?в, про легк?сть, з якою вона проща?ться з гр?шми, чи про ?? скуп?сть, про кул?нарн? уподобання, сп?впа?ння яких в с?мейному житт? теж досить важливе...
Подумавши про це, Володимир презирливо скривив губи, пригадавши одв?чн? тортики-зеф?рки-шоколадки колишньо? дружини, котра боролась ?з зайвою вагою виключно на словах, будучи не в змоз? в?дмовити соб? у цих витребеньках, як ? у трьох ложечках цукру на чашку чаю чи кави, та ще й ?з м?м?кою гр?шниц?, котра щиро ка?ться.

Покрутивши в руках пакет гречано? крупи, Володимир поклав його до в?зка покотив його вздовж ряду стелаж?в. У в?зку вже лежав пакет 'Геркулесу', але не в?тчизняного, а н?мецького (в?н н?жн?ший), пакет рису (кр?зь прозору упаковку видно було тонк? видовжен? зерна - в?н завжди купував саме такий, а не круглий, що схожий на перловку), шматок Рос?йського сиру, грам?в чотириста, та житн?й хл?б-цеглинка в прозорому пакет?. Раптом Володимир пом?тив, що хл?б лежав на упаковц? з яйцями. В?н на мить замислився, адже цього разу вони не входили до його списку продукт?в.
'Механ?чно, мабуть, - подумав в?н, на всяк випадок д?стаючи з карману куртки квадратний аркуш, де в стовпчик його рукою було записано все необх?дне, - Знов заспостер?гався!'
В?н п?шов дал?, простягнув руку до мариновано? кукурудзи (любив ?? просто так, ? як додаток до р?зних страв), як раптом з-за спини пролунало:
- Перепрошую, ви забрали м?й в?зок!
Володимир озирнувся. Позаду стояла русява ж?нка середн?х рок?в у бордов?й курточц? з пухнастим хутряним ком?ром, у чорних джинсах, у чоб?тках на високих п?дборах та з сумочкою на плеч?. В руц? вона тримала невеличкий аркуш паперу, напевне, теж ?з списком продукт?в. Обличчя ?? було спок?йне та усм?хнене, а рука вже потяглася до в?зка, але Володимир неспод?вано нав?ть для себе заступив свою здобич, прикривши ?? собою, та промовив:
- Як же?! Пробачте, це м?й в?зок. Ось - все за списком...
- Пардон? - незрозум?ло в?дреагувала ж?нка.
- Ну... - чомусь зн?тився Скарабе?в, - я хот?в сказати... ось, можете глянути - все за списком складаю, пам'ять, зна?те, вже не та... Завжди вдома згада?ш, що чогось не взяв...
- Але, власне, у мене теж список... Зв?сно, я не п?дписувала все, що накидала до в?зка, знизала плечима в?зав?, помахала перед носом у Володимира сво?м листком ? спробувала зазирнути за його спину до в?зка, та упевнитись, що той справд? ??.
Скарабе?в раптом згадав про упаковку я?ць, хвиля вдарила йому в голову, а щоки миттю спалахнули, чого з ним не бувало вже багато рок?в.
- Послухайте, пане, мен? абсолютно н?коли б?гти по новий в?зок ? складати все спочатку. Ви пошукайте св?й уважн?ше! - п?шла в атаку ж?нка, пом?тивши, як зн?тився опонент.
Володимир озирнувся й д?йсно пом?тив загублений в?зок ?з таким самим набором продукт?в в п'яти кроках, але б?ля протилежного стелажу - мабуть, хтось в?дсунув у б?к, поки в?н розглядав гречку. Вибачившись, в?н викотив з-за спини предмет суперечки та передав ж?нц?. ?нцидент здавався вичерпаним ? безглуздим, але щось тенькнуло всередин? у нашого героя, ? думки його заметушилися в голов?, забулькот?ли в як?йсь х?м?чн?й реакц??, видавши результатом думку:
'Це не випадково! Це ж сп?в-па-д?н-ня!'

В його списку залишалась ?ще м?неральна вода 'Миргородська', м'ятний чай, паперов? серветки, туалетний пап?р та р?дина для миття жирного посуду. Все це можна було з?брати та покласти до в?зка за три хвилини, але Володимир уже не посп?шав. В?н перебував п?д враженням в?д дивного випадку, ? не ст?льки в?д угону чужого в?зка, ск?льки в?д тотожност? набор?в продукт?в, котра наводила його на думки про можлив?сть ?нших сп?взвучностей з ц??ю дамою.
Ж?нка видалась йому досить ц?кавою. ?? не можна було назвати худорлявою, але ознак зайво? ваги, яку Володимир вважав результатом недисципл?нованост?, не було. Св?тле волосся було п?д?бране та заколоте на потилиц?. Така зач?ска говорила про ж?ночн?сть та охайн?сть ?? власниц?. Одяг не був н? призивно-яскравим, н? занедбаним. В?дчувалась р?вновага ? почуття м?ри, баланс у всьому. Володимир прочитав багато розумних книжок, п?дкреслив у них безл?ч мудрих думок та чужих висновк?в, зробив чимало власних спостережень ? навряд помилявся в даному випадку.
Наб?р продукт?в, спв?звучний його власному рац?ону, дозволяв припустити, що дама, швидше за все, самотня. В?н добре пам'ятав, як стояла годинами 'б?ля мартену' його колишня дружина, коли ?х у с?м'? було тро?. ? сама любила попо?сти, та й дво? мужчин переробляли продукти досить активно.
'Шкода, не подумав глянути, чи ма? вона на пальц? обручку', - подумав Скарабе?в, ? сам здивувався сво?й неспод?ван?й практичн?й ц?кавост? до незнайомки.

Раптом усв?домивши, що сп?взвучна йому особа може вислизнути через одну з багатьох кас, поки в?н не посп?ша? добирати товари за списком, Володимир тр?пнувся, почав озиратись ? чомусь занервував. У скронях йому застукот?ло, в?н подумав, чи не прийняти гомеопатичну п?гулку в?д тиску, круглу коробочку з якими в?н носив у нагрудн?й кишен?, але швидко покотив в?зок, не зупиняючись, до ряд?в побутово? х?м?? та паперово? продукц??. М?ж тим в?н стр?ляв очима праворуч-л?воруч, виглядаючи бордову куртку з пухнастим ком?ром. Не пом?чаючи навкруги н?кого, в?н швидко закинув до в?зка р?дину для миття посуду, пакет серветок, пару рулон?в туалетного паперу з д?рочкою для держачка та рушив до касового ряду.

Дами н?де не було. Володимир схитрував - вийшовши з господарчого ряду, який сво?м кра?м дивився на останню в довгому ряду касу, в?н не п?шов до не? розраховуватись, а покотив в?зок вздовж ус?х кас, поглядаючи на покупц?в, котр? п?д?йшли до етапу розрахунку. В?н пригадав, що список у сп?взвучно? ж?нки був невеликим, тому навряд вона блукатиме довго, та й промовила 'Мен? асболютно н?коли...'
'Десь тут, десь тут ма? бути, - з хвилюванням сканував в?н очима невелик? черги б?ля кожно? каси, але знайомого силуету н?де не було, - Невже про?авив? Невже п?шла?!

Володимир з?тхнув, ще раз озирнувся ? став до передостанньо? каси. В голов? його прокручувався короткий, але такий хвилюючий ?нцидент, виникали кореляц?? м?ж окремими деталями, домальовувався образ, моделювався характер незнайомки...
Анал?тично-творчу роботу його мозку перервав дзв?нкий д?вочий голос, який суворо вел?в комусь п?д'?хати через п'ять хвилин на парковку супермаркету та допомогти винести ? завантажити покупки. Володимир озирнувся. Молоденька д?вчина в яскравому р?знокольоровому шарф? на чорн?й куртц? та з шапкою кучерявого русявого волосся, тримаючи одн??ю рукою моб?льний, другою п?дтягла до себе в?зок. За звичкою Володимир оц?нив його вм?ст ? вираз його обличчя став скептично-поблажливим.
У повному безлад? в?зок наповнювали: пара довгих французьких булок, металева банка з к?льцями ананасу, рахат-лукум, шампунь, фарба для волосся, р?дина для зняття лаку, упаковка декоративних св?чок, пакет моркви, прозора коробочка з плодами к?в?, банка згущеного молока, стаканчики з йогуртами, палка салям?, три пачки апельсинового соку, пляшка 'Коли', пакет молото? кави, пляшка пива, к?лька пакет?в сухого грибного супу швидкого приготування, упаковка сосисок, шматок сиру, зеф?р в шоколад?, прикритий трьома плитками шоколаду без зеф?ру. Л?ктем д?вчина притискала до себе пару ж?ночих журнал?в та знову намагалася зателефонувати з моб?льного.
- Мужчина, викладайте товар на транспортер! Пакет вам треба? - звернулась до Володимира касирка.
- Так-так, пробачте, задумався, н? не потр?бен пакет, у мене ?, - заметушився в?н.
- Мам! П?дходимо. Друга каса, давай швидше! - промовила д?вчина в слухавку.
- Карточка ?? - спитала касирка, швидко завершивши п?драхунки.
Володимир простягнув дисконтну картку, склавши сво? покупки.
- Ш?стдесят ш?сть гривень, тридцять коп?йок.
В?н розрахувався, поставив пакунок у в?зок ?, в?д'?хавши на три метри у б?к, став продивлятися чек. Раптом якийсь новий рух б?ля каси змусив його озирнутись. Д?вчина вже завалила сво?ми безглуздими покупками весь транспортер ? намагалась ?х ущ?льнити, в?дгородивши спец?альною паличкою, ? при цьому вона зверталась до його Незнайомки, котра раптом виникла поруч:
- Мам, викладай скор?ше, Юрка вже п?д'?хав, зараз нас забере ? додому п?дкине. Рахуйте, будь ласка, окремо, - промовила вона до касирки.

Володимир остовп?в. Дама, посм?хаючись, енерг?йно викладала знайомий наб?р продукт?в, вже доповнивши його 'Миргородською', серветками та двома рулонами туалетного паперу з д?рочкою для держачка.
Вар?анти можливих комб?нац?й ро?лися в голов? Скарабе?ва. Несп?впад?ння вил?пленого ним образу Незнайомки з яскравою та ?мпульсивною д?вицею, власницею незбалансованого харчового набору та дзв?нкого голосу, вибило його з р?вноваги - у скронях знов застукот?ло, в?н машинально витер лоба ? продовжував спостер?гати за сценою б?ля каси. Мама та донька поклали все, що вм?щав доньчин в?зок, в три пакети, а товар ?з маминого в?зка - ще в один. Вони отримали два чеки. Це залишало спод?вання, що в?дносно доросла донька харчу?ться, а може й живе окремо, а Незнайомка, котра 'розум??ться на ?стинному', все ж таки, все ж таки...
До каси п?дскочив високий худорлявий хлопець з? зв'язкою ключ?в в руц?, прив?тався, п?дхопив пакети, завантажив ?х до в?зка та покотив до виходу. Д?виця йшла попереду, а Незнайомка рушила сл?дом за ними. Неспод?вано наштовхнувшись на здивований погляд Володимира, вона посм?хнулась йому, знизала плечима ? п?шла дал?, швидко цокаючи п?дборами.
Володимир, геть розгублений, взяв сво? покупки й пов?льно рушив до прозорих розсувних дверей. Б?ля виходу хлопець вже завантажував пакети до багажника авт?вки, д?вчина р?шуче командувала, а мама стояла поруч.
- Юро, цей пакунок постав ближче, я його заберу першим. Треба занести Тамар? Петр?вн? - сус?дка хвор??, просила зробити для не? закупи, - промовила Незнайомка, ? Володимир завмер на ходу, усв?домивши жахливу погр?шн?сть в його 'Таблиц? Скарабе?ва'...

В?н вир?шив пройти три зупинки до дому п?шки. Весняний в?тер ганяв небом рван? хмаринки, а п?д ногами траплялись то розмокла глиниста земля, то купки с?рого затоптаного сн?гу. Володимир ?шов ? все намагався по?днати струнку незнайомку на високих п?дборах з ?? дурнуватим набором продукт?в - розчарування проковтнуло над?ю. Сьогодн?шн?й випадок похитнув його струнку теор?ю. Виходить, треба ще думати, треба думати...
Послизнувшись, Володимир ледве втримав р?вновагу ? вир?шив, що надто вже близько до серця прйняв в?н сьогодн?шню под?ю. А вдома, вже перед сном, знову прокручуючи в пам'ят? под?ю дня, раптом згадав, що Тамарою Петр?вною звали його колишню дружину.
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи