Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
***
 
Спокутую, бува, чужi грiхи,
Грiшу сама, хоч знаю, що не треба.
Проходять днi, сплiтаються в роки,
А я дивуюсь - як живу без тебе?
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха…
Спогади, як намисто,
Очi твої, як втiха...
Раз не судилось, то i не збулось.
Є над чим плакать, є чому радiти.
Я не одна, i ти зустрiв когось,
І в наших сiм"ях пiдростають дiти...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха…
Спогади, як намисто,
Очi твої, як втiха...
Життя iде. Незвана сивина
Нам натякає, що панує осiнь...
Пiднiмем келих доброго вина,
Згадаєм те, що так i не збулося...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха…
Спогади, як намисто,
Очi твої, як втiха...
Що можем ми змiнити восени?
Згадай мiй смiх, а я згадаю руки...
У мене - дочки, в тебе є сини,
А прийде час, що будуть i онуки...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха…
Спогади, як намисто,
Очi твої, як втiха...
Скiнчився вечiр спогадiв про те
Життя, що ми удвох не збудували...
І перший снiг прикриє нiжно все,
Що ми багато лiт не забували...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха…
Спогади, як намисто,
Очi твої, як втiха...


.
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи