Предыдущая   На главную   Содержание   Следующая
 
***
 
Спокутую, бува, чужi грiхи,
Грiшу сама, хоч знаю, що не треба.
Проходять днi, сплiтаються в роки,
А я дивуюсь - як живу без тебе?
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха:
Спогади, як намисто,
Очi тво?, як втiха...
Раз не судилось, то i не збулось.
? над чим плакать, ? чому радiти.
Я не одна, i ти зустрiв когось,
? в наших сiм"ях пiдростають дiти...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха:
Спогади, як намисто,
Очi тво?, як втiха...
Життя iде. Незвана сивина
Нам натяка?, що пану? осiнь...
Пiднiмем келих доброго вина,
Згада?м те, що так i не збулося...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха:
Спогади, як намисто,
Очi тво?, як втiха...
Що можем ми змiнити восени?
Згадай мiй смiх, а я згадаю руки...
У мене - дочки, в тебе ? сини,
А прийде час, що будуть i онуки...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха:
Спогади, як намисто,
Очi тво?, як втiха...
Скiнчився вечiр спогадiв про те
Життя, що ми удвох не збудували...
? перший снiг прикри? нiжно все,
Що ми багато лiт не забували...
Осiнь шепоче листям,
Знов ця кав"ярня тиха:
Спогади, як намисто,
Очi тво?, як втiха...


.
 
Рейтинг@Mail.ru Rambler's Top100 Rambler's Top100   Poetical world of Terenty
 


Возможности аппаратной косметологии | Надежные аккумуляторы от ведущих производителей | Химический пилинг для увядающей кожи